Протидіяти обігу в мережі Інтернет інформації, яка розпалює національну чи релігійну ворожнечу, війну –

На світогляд українського суспільства впливає наявність у ЗМІ інформації про –

Якість інформаційної продукції з моменту підписання у 2009 році Хартії про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі –

Обіг шкідливого мобільного контенту та комп’ютерних ігор може бути врегульований –





Підсумки громадського обговорення проекту закону України „Про внесення змін до Закону України „Про захист суспільної моралі

     Громадське обговорення проекту закону України „Про внесення змін до Закону України „Про захист суспільної моралі” розпочалося 11.01.2010 з моменту його оприлюднення на сайті Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі у розділі нормативно-правова база та розміщення на сайті Національної комісії Повідомлення про оприлюднення проекту закону із визначенням форми та часу подання пропозицій і зауважень.
     У ході громадського обговорення було проведено 22 публічних заходи, присвячених обговоренню проекту закону. Законопроект обговорювався на засіданнях Рад з мистецтвознавчих та соціально-психологічних питань Науково-консультативної ради Національної комісії, на засіданнях Журналістської та Юридичної науково-консультативних рад, а також  Науково-консультативної ради з питань релігії та національностей за участю представників громадськості.
     29.01.2010 у приміщенні Національної комісії проведено круглий стіл за участю науковців, представників Юридичної науково-консультаційної ради Національної комісії, лідерів громадських організацій. У роботі круглого столу прийняли участь представники Інтернет асоціації України, Асоціації „Телекомунікаційна палата України”, Спілки рекламістів України.
23.02.2010 у приміщенні Інформаційного агентства „Укрінформ” відбулося спільне засідання Ради з мистецтвознавчих питань Науково-консультативної ради Національної комісії з представниками президій творчих спілок України, у якому окрім членів Ради взяли участь представники Національної спілки письменників України, Національної спілки фотохудожників України, Незалежної Української академії фотомистецтва, Національної Спілки театральних діячів України, Національної Спілки кінематографістів України, Національної Хореографічної Спілки України.
     Крім того, проект закону обговорювався на круглих столах, проведених за участю науковців, студентської молоді, представників органів державної влади та місцевого самоврядування у Тернопільській обласній раді, Львівській обласній державній адміністрації, а також на базі Інституту економіки і права Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці, Академії правових наук України, Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз, Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії прокуратури України, Національного університету „Острозька академія”, Хмельницького Університету управління і права, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
     Проект закону став предметом обговорення Обласної міжвузівської науково-практичної конференції „Актуальні проблеми законодавства України про захист суспільної моралі”, що пройшла у приміщенні Запорізької обласної ради.
     З урахуванням зауважень та пропозицій, отриманих у ході громадського обговорення, Національна комісія доопрацювала проект закону України „Про внесення змін до Закону України „Про захист суспільної моралі”. Зокрема статтю 1 проекту доповнено термінами „еротика” та „продукція”, доопрацьовано терміни „видовищний захід”, „видовищний захід еротичного характеру”, „видовищний захід, що завдає шкоди суспільній моралі”, „нав’язування продукції споживачам”, „насильство”, „обіг продукції”, „порнографія”, „продукція еротичного характеру”, „продукція порнографічного характеру”, „продукція, що завдає шкоди суспільній моралі”, „пропаганда”, „спеціалізований засіб масової інформації”, „суспільна мораль”, „українофобія”, виключено з тексту статті 1 поняття „моральне здоров’я”, „недоступність продукції дітям”, „ненормативна лексика”, „неповага до батьків”, „психічне насильство”, „цензура”.
     У тексті закону поняття „інформаційно-телекомунікаційні мережі та системи” змінено поняттям „телекомунікаційні мережі” відповідно до термінології, визначеної Законом України „Про телекомунікації”.
Редакційно доопрацьовано текст статей 2 та 3 проекту закону. Дію закону поширено на діяльність фізичних осіб та об’єднань громадян, пов’язану з обігом продукції та показом видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі, а також з обігом продукції сексуального та еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, показом видовищних заходів еротичного характеру.
     Статтю 4 доповнено принципами „гуманізму, пропорційності, правової визначеності”.
     Із статті 7 виключено принцип „захисту моральних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інформаційної діяльності”.
Доопрацьовано положення статті 8 проекту закону щодо визначення статусу Національної комісії.
     Із тексту статті 10 виключено положення щодо заборони поширення продукції та показу видовищних заходів, що пропагують неповагу до батьків та до сімейних цінностей, пропагують неофашизм (оскільки він є різновидом фашизму). Доопрацьовано положення щодо заборони обігу продукції та показу видовищних заходів, що принижують або ображають націю чи особистість за національною ознакою, продукції та видовищних заходів, що принижують особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей, а також продукції та видовищних заходів, що пропагують вживання токсичних, наркотичних речовин, алкогольних напоїв, тютюнопаління та інші шкідливі звички.
     Заборону обігу продукції, що містить ненормативну лексику, замінено обмеженнями, встановленими для поширення продукції, яка містить нецензурні лайливі та брутальні слова.
     Редакційно доопрацьовано назву та текст статті 11 проекту закону, яка після доопрацювання містить положення щодо попередження розміщення та поширення у телекомунікаційних мережах інформації, що завдає шкоди суспільній моралі, та стосується лише операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги з розміщення, зберігання та доступу до електронних інформаційних ресурсів (веб-сайтів), а також послуги доступу до мережі Інтернет. Згідно з новою редакцією статті оператори та провайдери телекомунікацій зобов’язані вживати невідкладних (протягом доби) заходів щодо обмеження вільного доступу до електронних інформаційних ресурсів (їх частин), визначених Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі еротичними.
     Статтю 12 проекту закону „Захист дітей від негативного впливу продукції, забороненої чи обмеженої до обігу на території України” доповнено положеннями щодо обмеження обігу продукції, яка містить елементи насильства та жорстокості, натомість розділ 4, який встановлював спеціальні умови обігу продукції, що містить елементи насильства та жорстокості із тексту проекту виключено.
     Положення щодо здійснення Національною комісією попередньої експертизи продукції сексуального та еротичного характеру, а також видовищних заходів еротичного характеру із тексту проекту закону виключено. Статтю проекту, що визначає умови обігу продукції сексуального та еротичного характеру, доопрацьовано в частині визначення місць, у яких дозволено розповсюдження такої продукції, а також уточнено перелік місць, у яких розповсюдження такої продукції заборонено.
     Крім того, зазначену статтю проекту доповнено положеннями щодо умов показу видовищних заходів еротичного характеру, згідно з якими показ видовищних заходів допускається у спеціально відведених місцях та під час проведення таких видовищних заходів забороняється здійснення сексуальних контактів. Інші положення проекту, що стосувалися умов показу видовищних заходів еротичного характеру, із проекту закону виключено. 
Із проекту закону також виключено положення щодо можливості анулювання у встановленому чинним законодавством порядку ліцензій теле- чи радіокомпаній, провайдерів програмної послуги, а також організацій, що розповсюджують чи публічно демонструють кіно-, аудіо- та відеопродукцію еротичного характеру з порушенням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі, так як питання анулювання ліцензій зазначених суб’єктів господарювання регулюються Законом України „Про телебачення і радіомовлення”.
     Національною комісією спрощено норми проекту закону щодо рекламної діяльності та її особливостей при реалізації продукції сексуального чи еротичного характеру, організації показу видовищних заходів еротичного характеру.
 
     Проект закону доповнено положеннями щодо популяризації загальнолюдських цінностей, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва. З урахуванням думки громадськості змінено положення проекту закону щодо визначення мінімальної частки ефірного часу, призначеного для демонстрування спеціалізованих телевізійних та радіопрограм (передач) щодо популяризації загальнолюдських цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва на державних і комунальних телерадіоканалах.
     У нормах проекту закону, присвячених просвітницькій діяльності з метою розвитку духовності та зміцнення моральності у суспільстві, зауважено про необхідність залучення громадськості до провадження просвітницької діяльності.
     Норми проекту закону, що регламентують здійснення контролю за додержанням ліцензійних умов у сфері захисту суспільної моралі, перенесено до розділу, присвяченого регулюванню ліцензійної діяльності у сфері захисту суспільної моралі.
     У доопрацьованому проекті закону передбачено, що залучення спеціалістів органів державної влади, місцевого самоврядування, наукових установ, представників громадськості та окремих фахівців здійснюється на договірних умовах.
     У зв’язку з виключенням положень проекту закону щодо здійснення попередньої експертизи продукції сексуального та еротичного характеру та видовищних заходів еротичного характеру спрощено текст розділу проекту, присвяченого експертній діяльності у сфері захисту суспільної моралі. Статті проекту, що встановлювали підстави для відмови у наданні позитивного рішення про відповідність досліджуваної продукції і видовищних заходів чинному законодавству про захист суспільної моралі й можливість їх обігу на території України, а також підстави для анулювання позитивного рішення про відповідність досліджуваної продукції і видовищних заходів чинному законодавству про захист суспільної моралі й можливість їх обігу на території України з проекту закону вилучені.
     Спрощено положення проекту закону щодо ліцензування діяльності з виробництва та обігу продукції сексуального та еротичного характеру, показу видовищних заходів еротичного характеру. Згідно з доопрацьованою редакцією проекту закону ліцензуванню підлягає діяльність з розповсюдження продукції сексуального характеру, проведення видовищних заходів еротичного характеру, розповсюдження продукції друкованих засобів масової інформації, видавничої продукції, фотопродукції, мобільного контенту, а також аудіо-, кіно-, відеопродукції, комп’ютерних та відеоігор еротичного характеру на цифрових носіях, у тому числі для лазерних систем зчитування.
      Редакційно доопрацьовано текст статей, що регламентують здійснення заходів профілактичного і просвітницького характеру та пропагандистську діяльність у сфері захисту суспільної моралі, а також текст статті щодо участі громадськості у здійсненні державної політики у сфері захисту суспільної моралі шляхом визначення права громадських організацій здійснювати громадську експертизу.
     У розділі „Відповідальність у сфері захисту суспільної моралі” визначено коло суб’єктів, що можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту суспільної моралі. Виключено статтю, що регламентує притягнення до кримінальної відповідальності, як таку, що дублює зміни до Кримінального кодексу України.
     Перехідні та прикінцеві положення проекту закону доопрацьовано в частині внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Законів України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, „Про рекламу”, „Про телебачення та радіомовлення”, виключення положення про внесення змін до Закону України „Про кінематографію”, доповнено положеннями щодо внесення змін до Законів України „Про видавничу справу”, „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, „Про телекомунікації”.
     З урахуванням зауважень та пропозицій громадськості також змінено структуру проекту закону.
     Низку зауважень та пропозицій, отриманих у ході громадського обговорення, Національна комісія не врахувала.
     У проекті закону передбачено необхідність розробки Порядку проведення моніторингу у сфері захисту суспільної моралі, Порядку створення та формування Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи даних щодо стану суспільної моралі, а також Порядку проведення експертизи продукції та видовищних заходів, що можуть бути віднесені до таких, що завдають шкоди суспільній моралі, продукції сексуального чи еротичного характеру та видовищних заходів еротичного характеру, а також продукції, що містить елементи насильства та жорстокості. Проект закону не містить інших положень, які б потребували додаткової регламентації на рівні підзаконних нормативно-правових актів, тому пропозицію додатково передбачити у проекті закону необхідність розробки нормативно-правових актів, спрямованих на його реалізацію, відхилено.
     Національна комісія відхилила пропозицію громадськості замінити у проекті закону словосполучення „громадські організації” словосполученням „об’єднання громадян”. Розглядаючи зазначену пропозицію Національна комісія керувалася Законом України „Про об’єднання громадян”, згідно з яким об’єднання громадян визнається політичною партією або громадською організацією. Оскільки визначені проектом закону права та гарантії не поширюються на політичні партії, врахування зазначеної пропозиції є неможливим.
      Пропозиція передбачити у проекті закону інші джерела фінансування, окрім коштів державного бюджету, не може бути врахована, оскільки суперечить прийнятому законодавству про боротьбу з корупцією, згідно з яким будь-які джерела фінансування державних організацій, крім коштів державного бюджету, заборонені.
     Пропозиції щодо визначення у проекті закону дрескоду для професійних спільнот, зокрема вчителів, не були враховані Національною комісією, оскільки зазначені питання не є предметом регулювання цього проекту.
З тих же міркувань не було враховано зауваження громадськості, що закон має захищати людей від брутальної лексики на вулицях, пропозиції про запровадження контролю та експертизи змісту рукописів та підручників для учбових закладів всіх форм власності, зауваження про актуальність запровадження платного доступу до матеріалів еротичного характеру та матеріалів з елементами насильства та жорстокості, зокрема, шляхом оплати через SMS або банківську картку, пропозиції прописати у проекті закону норми, які б регламентували здійснення судової експертизи у сфері захисту суспільної моралі, а також пропозиції наділити громадські організації правом читати лекції профілактичного характеру у навчальних закладах.
     Національною комісією не враховано пропозиції громадськості доповнити статтю 1 проекту закону визначеннями термінів „блюзнірство”, „бузувірство”, „вульгарність”, „ділова форма одягу”, „дім розпусти”, „діти”, „добро”, „доброчуттєвість”, „духовність”, „еротична інформація”, „збочення”, „індивідуальна мораль”, „історичні, культурологічні, публіцистичні матеріали”, „інформаційний простір”, „культура”, „національна ворожнеча”, „невігластво”, „неповага до жінок, жіночості та материнства”, „непристойний вигляд”, „непристойні жести”, „непристойність”, „психічне здоров’я”, „психічно вразливий вік”, „публічні особи”, „релігійна ворожнеча”, „розбещення”, „розпуста”, „сексуальна культура”, „сексуальна поведінка”, „фізичне насильство”, які або не вживаються у тексті законопроекту або є загальновживаними поняттями та не потребують додаткового законодавчого тлумачення.
     Пропозицію замінити у тексті проекту закону слова „продукція, що завдає шкоди суспільній моралі” словами „продукція, що завдає або може завдати шкоди суспільній моралі” відхилено у зв’язку з тим, що проект закону надає вичерпний перелік продукції, яка завдає шкоди суспільній моралі. Запропоноване доповнення термінології проекту є оціночним та надасть можливість для певних зловживань, оскільки не можливо об’єктивно встановити, яка продукція може завдати шкоди суспільній моралі, за відсутності її вичерпного переліку та критеріїв визначення. 
     Пропозицію громадськості щодо доповнення терміну „спеціально відведене місце” словами „житлових будинків, гуртожитків” або „будівель житлового фонду, а також „транспорту і підприємств транспорту”, „торгівельних об’єктів”, „спортивних споруд”, „громадських місць”, „торгових центрів” не було враховано, оскільки проектом закону заборонено розповсюдження продукції сексуального та еротичного характеру у згаданих місцях.
 
     Пропозицію розширити перелік продукції, на яку не поширюється дія Закону, за рахунок народної творчості та фольклору, не враховано, оскільки  така творчість охоплюється терміном твори літератури та мистецтва.
Пропозицію замінити положення статті 7 проекту закону, стосовно „захисту дітей від негативного впливу продукції сексуального чи еротичного характеру, видовищних заходів еротичного характеру,  продукції, що містить елементи насильства чи жорстокості, а також продукції та видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі”, положенням щодо „поваги до прав дитини” відхилено, оскільки у контексті проекту закону, який спрямований на регулювання відносин, пов’язаних з обігом продукції, що негативно впливає на фізичний, психічний, інтелектуальний та моральний розвиток людини, мове йде саме про захист дітей від негативного впливу інформації, тому зазначений принцип є домінуючим принципом державної політики у сфері захисту суспільної моралі.
     Пропозиція доповнити статтю 10 проекту новою частиною, яка б забороняла використання образів дітей у ситуації, пов’язаній з насильством та жорстокістю, вбивствами, самогубствами, а також у кривавих сценах, зайва, оскільки проект закону уже передбачає заборону втягнення дітей у виробництво продукції, що завдає шкоди суспільній моралі.
     Пропозиції про доповнення наведеного у статті 10 проекту закону переліку продукції та видовищних заходів, заборонених до обігу на території України продукцією та видовищними заходами, що „пропагують гомосексуальний спосіб життя” або „пропагують нетрадиційні сексуальні стосунки”, „пропагують спосіб життя, який становить загрозу моральному та фізичному здоров’ю людей”, „пропагують неповажне ставлення до людської особи, до її тіла та гідності”, „пропагують збочення (чи не природні статеві стосунки)”, „пропагують неповагу до жінок, жіночості та материнства”, „пропагують непристойність”, „пропагують розпусту та позашлюбні статеві відносини”, „сприяють розбещенню підлітків та молоді” не відповідають сформульованим Європейським судом з прав людини принципам встановлення обмежень свободи вираження поглядів. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини норми Закону мають бути зрозумілими,  достатньо чітко сформульованими з тим, щоб зацікавлені сторони мали можливість, за необхідності отримавши юридичну консультацію, з достатньою впевненістю визначити, чи підпадає їх діяльність під дію закону („прогнозованість”). Крім того, має існувати потреба демократичного суспільства у введенні обмеження свободи вираження поглядів. Обмеження має бути обумовленим „нагальною суспільною потребою” і бути пропорційним меті, що переслідується.
 
     З пропозицією у положенні проекту закону, що передбачає заборону виготовлення (виробництво), обіг, пропонування або надання доступу до продукції, що містить дитячу порнографію слова „надання доступу” замінити словами „свідоме надання доступу” не можливо погодитися. Кримінальний кодекс України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з Цивільним кодексом України особа несе відповідальність за невиконання зобов’язання у випадку наявності її вини, якщо інше не передбачено договором або законом. Отже будь-яка відповідальність відповідно до чинного законодавства України може наставати лише у випадку вчинення особою винної дії чи бездіяльності (умисної або необережної). За таких обставин додаткове уточнення про наявності вини особи у порушенні законодавства про заборону обігу дитячої порнографії є недоцільним.
     Пропозиція наділити державні органи повноваженнями щодо заборони демонстрації фільмів, програм, інформаційних матеріалів, видовищних заходів тощо, що завдають шкоди суспільній моралі, без звернення до суду суперечить визначеному Законом України „Про інформацію” принципу заборони цензури та не може бути врахована у проекті закону.
     Пропозицію абзац четвертий частини другої статті 11 проекту викласти у попередній редакції: „за наявності рішення суду на протязі доби забезпечувати технічними засобами видалення визначеного судом контенту з національного сегменту мережі Інтернет, а за умов його розміщення поза межами України – надійне блокування доступу до нього з національного сегменту мережі Інтернет” не враховано, оскільки редакція проекту „на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження інформації, що завдає шкоди суспільній моралі, у тому числі дитячої порнографії” зобов’язує обмежувати доступ до будь-яких ресурсів, не залежно від того знаходяться вони у національному сегменті мережі Інтернет чи за його межами.
     Пропозицію у статті 12 проекту обмежити обіг продукції, що містить позитивне ставлення до насильства відхилено, так як на практиці не можливо об’єктивно визначити ставлення будь-кого до насильства виходячи лише із змісту інформаційної продукції.
 
     Пропозиція доповнити проект закону положеннями щодо популяризації традиційних сімейних цінностей, материнства, батьківства, поваги до жінок та літніх людей охоплюється нормами проекту, що запроваджують популяризацію загальнолюдських цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства.
     З пропозицією зобов’язати всі засоби масової інформації транслювати не менш 50% позитивних новин та новин, які підвищують патріотизм, укріплюють моральні принципи, сімейні цінності та висвітлюють духовні та культурні надбання українського суспільства, а також заборонити висвітлювати в ЗМІ злочини, пов’язані зі статевим насильством та збоченнями, не можна погодитися. Така норма може призвести до необ’єктивності висвітлення інформації у ЗМІ та суперечить вимога чинного законодавства, яке гарантує телерадіоорганізаціям незалежність у визначенні змісту програм та передач, а також свободу діяльності друкованих засобів масової інформації. 
     Із зауваженням, що у проекті закону необхідно акцентувати увагу на  забороні реклами (в тому числі і на телебаченні, в дитячих зошитах) Інтернет ресурсів, які містять матеріали порнографічного характеру і т.д., не можна погодитися, оскільки обіг порнографічної продукції у будь-якій формі в Україні заборонено, тому додаткове акцентування уваги на забороні певних форм розповсюдження такої продукції є зайвим.
     Пропозицію доповнити норми проекту закону, що регламентують рекламну діяльність,  положеннями щодо часових обмежень показу реклами, яка містить елементи еротики, відхилено, оскільки зазначене питання достатньо регламентоване проектом, зокрема, умовами транслювання телевізійних та радіопрограм (передач) еротичного характеру, а також таких, що містять елементи еротики, в тому числі і реклами.
Пропозиція  час трансляції (ретрансляції) теле-, відео- і радіопрограм, що містять елементи насильства і жорстокості, встановити з 24.00 до 4.00 години суперечить положенням Закону України „Про телебачення і радіомовлення, тому не була врахована.
     Щодо пропозиції передбачити у проекті право загальноукраїнських об’єднань громадян делегувати своїх представників до дорадчих органів Національної комісії, слід зауважити, що запропонована редакція проекту закону не позбавляє громадські організації такого права.
     Із зауваженнями, що у проекті закону не вирішені питання щодо відповідальності за розповсюдження продукції в мережі Інтернет, не можна погодитися.  Проект закону передбачає настання відповідальності за будь-які порушення законодавства у сфері захисту суспільної моралі фізичними та юридичними особами, в тому числі і у випадку поширення забороненої або обмеженої до обігу продукції Інтернет мережею.
 

     Пропозицію на упаковці продукції сексуального чи еротичного характеру замість напису „Продукція сексуального (еротичного) характеру, продаж дітям заборонено” розміщувати відповідні умовні позначення або логотипи, Національною комісією було відхилено як недоцільну. 
     Пропозицію наділити повноваженнями щодо здійснення державного замовлення на підготовку та розповсюдження (демонстрацію) соціальної реклами та інформаційних матеріалів, направлених на популяризацію етичних цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства Координаційні ради, сформовані за участю представників рекламного бізнесу та громадськості, не враховано як таку, що не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, згідно з якими розпорядниками бюджетних коштів можуть бути лише бюджетні установи.
     Пропозицію долучити представників громадськості до створення та подальшого адміністрування Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи даних щодо стану суспільної моралі не враховано, оскільки адміністрування системи має здійснюватися державним органом і за державні кошти. 
     Щодо доцільності посилення кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту суспільної моралі слід зауважити, що Кримінальний кодекс України передбачає  відповідальність за кримінально карані діяння у сфері захисту суспільної моралі, пропорційну їх суспільній небезпечності. Перехідними положеннями проекту закону передбачено внесення змін до Кримінального кодексу України в частині криміналізації діянь, пов’язаних з втягненням дітей у діяльність з виробництва і обігу продукції еротичного чи сексуального характеру, або продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, а також втягнення дітей у діяльність з організації й (або) проведення видовищного заходу еротичного характеру, або видовищного заходу, що завдає шкоди суспільної моралі. Внесення будь-яких інших змін до Кримінального кодексу України на даний час не продиктовано суспільною необхідністю. 
     Зауваження, що вищевказані доповнення до Кримінального кодексу України містять положення, які будуть конкурувати із статтею 304 Кримінального кодексу України, не враховано. Стаття 304 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, в той час як проектом передбачено криміналізувати діяльність, яка сама по собі (за виключенням деяких випадків) не є злочинною.
Доопрацьований з урахуванням зауважень та пропозицій громадськості проект закону України „Про внесення змін до Закону України „Про захист суспільної моралі” розміщено для ознайомлення на сайті Національної комісії: www.moral.gov.ua.